До вагітної жінки звикли відноситися як до кришталевої вази, адже їй не можна нервувати. Останні дослідження показали, що не тільки можна, а й потрібно – у розумних межах і в певні періоди.
Для розвитку мозку, легенів, регуляції метаболізму та імунної відповіді вирішальне значення має гормональна група глюкокортикоїдів. Причому її вплив на дитину починається ще до народження – гормони вивільняються у відповідь на стрес і можуть передаватися від матері до плоду. Кортизол – одним із найвідоміших гормонів стресу.
«Ми виявили, що глюкокортикоїди, присутні на ранніх стадіях вагітності в першому або на початку другого триместру, збільшують кількість певного типу клітин головного мозку, які формуються на дуже ранніх стадіях розвитку – це так звані базальні клітини-попередники. Ці клітини важливі для зростання кори головного мозку», - говорить К. Кронтира, один з учасників дослідницької групи Інституту психіатрії Макса Планка.
Для своїх досліджень вчені використовували моделі мозку, що розвивається. Вони отримані з людської шкіри або клітин крові і дозрівають у чашці Петрі.
Разом з білком ZBTB16 глюкокортикоїди впливають на розвиток кори головного мозку, у якому утворюється більше нейронів. Вчені виявили причинно-наслідкові зв'язки між зміненою структурою мозку та здобуттям вищої освіти в пізнішому віці. І підтвердили його даними дослідження, в якому спостерігали за вагітними жінками та їх дітьми.
Але є один нюанс. Таки ефект стрес має не на всіє термінах вагітності. Одні й ті ж гомони й різний період можуть мати протилежний ефект. У кінці другого і в третьому триместрі стрес загрожує несприятливими наслідками для дитини (зокрема, підвищений ризик психічних розладів у пізнішому віці).
Це вас може зацікавити: Про що сигналізує бажання з’їсти сала: це може стосуватися і вас
Як корисні для здоров’я продукти зробити ще кориснішими: 5 несподіваних способів