Ви підловили дитину на брехні, зробили зауваження, але наступного разу все повторилося? Ситуація неприємна і небезпечна, тому варта того, щоб приділити їй увагу.
У чому причина брехні
Фантазія та уява. Психологи кажуть, що приблизно до 4 років діти не вміють брехати – в них ще не настільки розвинене логічне мислення, щоб вигадати схему обману. Вони плутають причину й наслідки, а дорослі сприймають це як брехню. «Брехня» в 5-річному віці – це, зазвичай, бурхлива фантазія, в яку малі починають самі вірити. А от після 6-7 років вони вже брешуть свідомо.
Страх покарання. Одна з найпоширеніших причин, чому діти брешуть, - інстинкт самозбереження. Якщо був досвід, коли покарали за якусь провину, дитина не захоче переживати ще раз цю ситуацію. І буде виплутуватися всіма можливими способами.
Привернення уваги. Іноді діти брешуть, щоб виділитися або бути поміченими, особливо якщо вони відчувають, що їм не приділяють достатньо уваги. Тому дитина хвалиться успіхами, яких не існує, або скаржиться на проблеми, яких немає.
Бажання самоствердитися і відповідати вимогам. Виникає, коли у дорослих надто завищені вимоги до дитини. Тато з мамою хочуть, щоб донька була відмінницею, а вона трохи не дотягує. Аби не чути знову порівнянь з сусідською дівчинкою та звинувачень в тому, що їм «соромно кому сказати» про її успіхи, починає звалювати свої «неуспіхи» на вчителів, однокласників і різні обставини.
Соціальний тиск. У міру того, як діти ростуть, тиск з боку однолітків і бажання «бути як всі» змушує перекручувати правду.
Моделювання поведінки. Якщо мама пообіцяла поїхати в аквапарк, але не стримала слово, це сигнал: можна говорити одне, а робити інше. Дитина часто імітує брехливу поведінку, яку спостерігає у дорослих або старших братів і сестер.
Стратегії заохочення чесності
Відучити дитину брехати непросто, але можливо.
Говоріть про свої почуття. Якщо підловили на неправді, не варто вибивати правду за будь-яку ціну. Спокійно (це дуже важливо) зазначте, що сказане визиває у вас сумніви. І розкажіть, як вас ображає брехня.
Поясніть важливість чесності. Простими словами допоможіть дитині зрозуміти, чому говорити правду дуже важливо. Використовуйте історії зі свого життя або приклади, що відповідають віку дитини, щоб проілюструвати, нечесність створила вам купу проблем. Нагадайте, що таємне однак завжди стає явним. І що коли ви заздалегідь знатимете про якість проблеми, допоможете з них виплутатися.
Ведіть відкритий діалог. Створіть середовище, де дитина почуватиметься в безпеці, говорячи правду. Уникайте покарань – це підвищує ймовірність того, що вона знову буде брехати.
Винагороджуйте правдивість. Позитивне підкріплення чесності може мати велике значення. Хваліть дитину, коли вона чесно розповідає про складні теми.
Будьте прикладом для наслідування. Діти з більшою ймовірністю будуть чесними, якщо бачитимуть, що мама й тато підтримують ті ж самі цінності.
Обговорюйте наслідки. Переконайтеся, що ваша дитина розуміє наслідки брехні не лише для неї, але й для інших людей.
Встановіть межі та очікування. Дайте зрозуміти, що від дитини очікується чесність, і поясніть, що станеться, якщо її спіймають на брехні.
Якщо брехня стає постійною проблемою, не зайвим буде проконсультуватися з дитячим психологом.