
Процес переродження клітин у злоякісні часто сприймається як внутрішній збій організму. Проте сучасна медицина доводить: приблизно кожен шостий випадок раку у світі спровокований зовнішніми інфекційними агентами – вірусами, бактеріями або паразитами.
Самі по собі збудники інфекцій не є раковими клітинами. Вони діють підступно: роками живуть в організмі, викликають хронічне запалення, пригнічують імунітет або вбудовуються в ДНК людини, змушуючи клітини хаотично ділитися. Особливість таких онкологічних захворювань у тому, що їм найлегше запобігти, якщо вчасно знешкодити ворога.
Онкогенні віруси: вороги клітинного рівня
Вірус папіломи людини (ВПЛ)
Це найагресивніший вірус щодо провокування онкології. Відомо понад сотню його типів, проте кілька з них (особливо 16 та 18 типи) мають вкрай високий онкогенний ризик. ВПЛ передається переважно статевим шляхом і може роками ніяк себе не проявляти.
● До якого раку призводить: ВПЛ є причиною майже 100% випадків раку шийки матки у жінок. Крім того, він здатний викликати рак горла (ротоглотки), анального каналу, пеніса та вульви.
● Як захиститися: завдяки винайденню вакцини проти ВПЛ цей вид раку став одним із небагатьох, якому можна практично повністю запобігти. Вакцинацію рекомендують проводити підліткам до початку статевого життя.
Віруси гепатиту B і C
Ці віруси атакують клітини печінки. Потрапляючи в організм через кров або статевим шляхом, вони викликають хронічне запалення. З часом тканина печінки заміщується сполучною тканиною (розвивається цироз), на тлі якого клітини починають мутувати.
● До якого раку призводить: гепатоцелюлярна карцинома (найпоширеніший рак печінки).
● Як захиститися: проти гепатиту B існує надійна вакцина, яка входить до обов'язкового календаря щеплень з народження. Від гепатиту C вакцини немає, але сучасні противірусні препарати здатні повністю вилікувати цю хворобу за кілька місяців.
Вірус Епштейна – Барр (ВЕБ)
Цей представник родини герпесвірусів надзвичайно поширений – ним інфікована більша частина дорослого населення планети (саме він викликає інфекційний мононуклеоз, або «хворобу поцілунків»).
● До якого раку призводить: у більшості людей вірус «спить» усе життя. Проте за певних умов (наприклад, при генетичній схильності чи сильному зниженні імунітету) може провокувати носоглоткову карциному, а також агресивні пухлини лімфатичної системи (лімфому Беркітта та лімфому Ходжкіна).
● Як захиститися: специфічної вакцини проти ВЕБ наразі не існує. Оскільки вірус передається переважно через слину, головний захист полягає в дотриманні базової гігієни (не користуватися чужим посудом, зубними щітками чи помадою). Головне завдання після зараження – підтримувати загальний імунітет, уникати хронічного стресу та не допускати станів глибокого імунодефіциту, які можуть «розбудити» вірус.
Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)
ВІЛ не змінює ДНК здорових клітин напряму, але діє як «спільник» раку. Вірус руйнує Т-лімфоцити – клітини імунної системи, які в нормі мають розпізнавати, атакувати та знищувати перші поодинокі онкоклітини.
● До якого раку призводить: люди з ВІЛ мають у десятки разів вищий ризик розвитку саркоми Капоші, агресивних лімфом та раку шийки матки.
● Як захиститися: вакцини проти ВІЛ немає, але профілактика дуже ефективна: використання бар'єрної контрацепції (презервативів), використання виключно стерильних медичних та тату-інструментів, а також регулярне (бодай раз на рік) тестування. Для людей із високим ризиком зараження існує доконтактна профілактика (ДКП/PrEP) – прийом спеціальних таблеток. Якщо зараження вже відбулося, суворе дотримання антиретровірусної терапії (АРТ) знижує вірусне навантаження до нуля, повністю захищає імунітет і зводить ризик онкології до рівня здорової людини.
Бактерії та паразити: хронічні руйнівники
Бактерія Helicobacter pylori
Ця бактерія – єдиний мікроорганізм, здатний виживати в концентрованій соляній кислоті людського шлунку. Вона інфікує слизову оболонку, викликаючи хронічний гастрит та виразки. Роками пошкоджуючи стінки шлунку, бактерія змушує клітини постійно оновлюватися в умовах запалення, що врешті призводить до помилки в їхньому копіюванні.
● До якого раку призводить: рак шлунку та особливий вид лімфоми шлунка (MALT-лімфома).
● Як захиститися: своєчасна діагностика за допомогою дихального тесту чи аналізу калу та курс антибіотиків, призначений лікарем, повністю усувають цей ризик.
Паразитарні сисуни (трематоди)
Деякі види плоских хробаків-паразитів (наприклад, котячий сисун) потрапляють в організм людини через вживання погано термічно обробленої річкової риби або сирої води. Вони оселяються у жовчних протоках та печінці.
● До якого раку призводить: хронічне травмування проток присосками паразитів протягом багатьох років може спровокувати холангіокарциному (рак жовчних проток).
● Як захиститися: вакцин проти паразитів не існує, тому захист базується на суворому дотриманні кулінарної гігієни. Категорично заборонено їсти сиру, слабосолену, в'ялену чи копчену річкову рибу (особливо сімейства коропових). Рибу потрібно ретельно варити або смажити (не менше 20 хвилин), або заморожувати за екстремально низьких температур (від -20°C на кілька діб). Також не можна пити сиру воду з відкритих водойм та мити в ній овочі чи посуд.
Варто розуміти: наявність будь-якої з цих інфекцій в організмі не означає, що людина обов'язково захворіє на рак. Інфекція є лише тригером. Для розвитку пухлини потрібен час і супутні фактори: куріння, зловживання алкоголем, дефіцит вітамінів або хронічний стрес.
Розуміння цього зв'язку дає людині потужну зброю. Дотримання правил гігієни, безпечний секс, відмова від сирої річкової риби, регулярні медичні огляди (ПАП-тести для жінок) та вчасна вакцинація – реальний спосіб викреслити інфекційний фактор зі списку онкологічних ризиків.
Вас це може зацікавити: Рак у спадок: які види онкології найчастіше передаються від батьків до дітей
Вчені назвали 3 захворювання, які підвищують ризик раку
Вчені з’ясували, за якої температури чай підвищує ризик раку





