
Перестиглі баклажани поступово втрачають ніжність, насіння в них твердішає, а смак може стати гіркуватим. Тому не варто затягувати зі збором урожаю.
У період дозрівання баклажана в плоді змінюється співвідношення речовин, що формують смак. Гіркоту передусім пов’язують із природними захисними сполуками – глікоалкалоїдами соласоніном і соламаргіном, а також із фенольними речовинами. В окремих сортів у процесі достигання вміст соласоніну підвищується, через що смак стає різкішим.
У період збору врожаю орієнтуватися лише на розмір плодів не варто, адже він залежить від сорту та умов вирощування. Значно точніше визначити момент, коли найкраще зривати плоди, допоможуть стан шкірки, пружність м’якоті та вигляд насіння.
Шкірка залишається гладкою і блискучою
Баклажан, готовий до збирання, має рівну шкірку з виразним глянцевим блиском. Колір повинен бути насиченим і характерним для сорту – фіолетовим, білим, зеленим або смугастим.
Якщо поверхня почала тьмяніти, а плід втратив привабливий блиск, затягувати зі збором не варто. Це може свідчити, що баклажан переходить від технічної стиглості до біологічної: насіння дозріває, а м’якоть стає пухкішою.
Вм’ятина після натискання швидко зникає
Обережно натисніть пальцем на бічну частину плоду. Стиглий баклажан має бути щільним, але не кам’яним. На шкірці з’явиться невелика вм’ятина, яка майже одразу вирівняється.
Якщо плід зовсім не піддається натисканню, ймовірно, він ще не набрав потрібної стиглості. Якщо ж слід довго не зникає, а шкірка зморщується, баклажан уже перетримали на кущі.
Під час перевірки не потрібно сильно стискати овоч: від надмірного тиску на ньому можуть залишитися пошкодження.
Насіння світле й м’яке
Коли сорт вирощується вперше, корисно зрізати один плід і перевірити його всередині. У вчасно зібраного баклажана м’якоть світла й пружна, а насіння – дрібне, м’яке та майже непомітне.
Темне, коричнювате й тверде насіння вказує на перестигання. Такий плід ще можна використати після термічної обробки, але його текстура буде грубішою, а ризик гіркоти – вищим.
Як правильно збирати баклажани
Плоди краще не викручувати й не відривати руками. Жорстка плодоніжка міцно тримається за пагін, тому разом із баклажаном легко пошкодити гілку або навіть частину куща.
Використовуйте гострий чистий секатор або садові ножиці. Зрізайте плід разом із плодоніжкою, залишаючи хвостик завдовжки приблизно 2–3 см. Так баклажан довше зберігатиметься і менше травмуватиметься.
У період активного плодоношення оглядайте кущі кожні два-три дні. Регулярний збір молодих баклажанів не лише забезпечує ніжні плоди без твердого насіння, а й стимулює рослину продовжувати цвітіння та формувати новий урожай.
Залишати недозрілі баклажани «доходити» на підвіконні немає сенсу. На відміну від помідорів, після зрізання вони майже не поліпшують смак і не набувають повноцінної стиглості.
Вас це може зацікавити: Баклажанові піццети – рецепт легкої італійської закуски
Найкорисніший спосіб приготування баклажанів: збережуть поживну цінність і не вбиратимуть багато жиру
Регулюють рівень холестерину та цукру, покращують настрій: чому корисно вживати баклажани





