Що радить додати до свого раціону гастроентеролог, щоб зменшити ризик раку кишечника

Лікарі стурбовані зростанням рівня захворювання на рак кишечника серед людей віком до 50 років. Однією з причин вважають споживання недостатньої кількості клітковини.

За останні 30 років кількість випадків захворювання на рак кишечника серед людей віком до 50 років у Великій Британії зросла на 50%.

Лікарі та вчені пов'язують це з малорухливим способом життя, нездоровим харчуванням, яке містить багато обробленого та червоного м'яса. А ще – з дефіцитом клітковини.

Гастроентеролог Джозеф Салхаб вважає низький вміст клітковини в раціоні більшості людей основним фактором раку.

Те, що рак товстої кишки проявляється навіть у 20-30-річних, це, на його думку, не генетика і не прикра випадковість. Це брак клітковини.

«Як гастроентеролог, за останні роки я діагностую це захворювання частіше, ніж будь-коли. І причина полягає в тому, що кишкові бактерії отримують мало клітковини. Вони повинні її ферментувати та створювати коротколанцюгові жирні кислоти, такі як бутират, які, власне, й захищають нас від захворювань, подібних до раку товстої кишки. Крім того, продукти з високим вмістом клітковини зазвичай містять багато мінералів, вітамінів та антиоксидантів, які теж піклуються про здоров’я товстої кишки», – пояснює він.

Національна служба охорони здоров'я Великобританії радить дорослим людям  споживати 20-30 г клітковини на день. На думку доктора Салхаба, цього недостатньо. Але багато хто навіть 30 г на день не вживає.

Відтак, гастроентеролог радить переглянути своє меню і додати до нього якомога більше овочів та фруктів, бобових (зокрема, квасолю або сочевицю),  цільнозернового або зернового хліба, вівсяну кашу.

Крім профілактики раку кишечника такий раціон дозволить налагодити роботу шлунково-кишкового тракту, знизити ризик серцевих захворювань та діабету 2 типу.

Вас це може зацікавити: Названо 5 найпоширеніших видів раку у віці до 50 років: як вони проявляються і як їх діагностувати

Експерти назвали три види раку, які тривалий час можу розвиватися без симптомів: на що слід звернути увагу