Цибуля – незамінний інгредієнт більшості страв. От тільки плакати щоразу, коли її нарізаєш, подобається не всім. Цьому горю можна заради, якщо скористатися нашими підказками.
Чому ми плачемо
Цю загадку розгадав американський хімік Ерік Блок. Він виявив, що кожна клітина цибулі має два відділення. Коли її розрізають, вміст клітин змішується. Відбувається хімічна реакція, під час якої утворюється летюча речовина, що містить сірку. Цю речовину Блок назвав лакриматором.
По суті, лакриматор – сльозогінний газ: потрапляючи на слизову, утворює сірчану кислоту. Вона і роз'їдає очі.
Попри дискомфорт, така сльозливість корисна – вона пом’якшує очі. До того ж сльози виконують роль «дезинфектора». Але заливатися сльозами однак неприємно. Тому тут є три варіанти: терпіти, відмовитися від цибулі або перехитрити її.
І ніяких сліз!
Серед порад, як убезпечитися від сльозогінного цибулевого газу, є досить фантастичні. Наприклад, пожувати жуйку. Чому саме жуйку і яким чином це має допомогти боротися з газом – не зрозуміло.
Також господиням пропонують потримати цибулину в холоді. В ідеалі – в морозильній камері, протягом 20 хвилин. Після цього, обіцяють порадники, летючі речовини стануть млявішими і не будуть так турбувати. Але підморожена цибуля однозначно не додасть стравам смаку.
Як ще заради справі:
влаштувати на кухні протяг: увімкнути витяжку, відчинити вікно і двері. Це знизить концентрацію летючих речовин;
сполоснути почищену і розрізану навпіл цибулину під холодною водою – це трохи пригальмовує виділення газу;
змочувати холодною водою лезо ножа. Краще робити таке паралельно з першою порадою, щоб досягти максимального ефекту;
протирати лезо лимонним соком. Так само можна натерти скибочкою лимона дошку для нарізання – це зменшить виділення пари. Якщо не вдасться нейтралізувати дію газу повністю, хоча б спробуєте знизити його інтенсивність;
скористатися восковою свічкою. Процедура така: запалюєте свічку, ставите поряд з дошкою для нарізання і шинкуєте цибулю. Коли гарячий віск вступає в реакцію з газом, той втрачає свою силу. Нагадує якийсь шаманський ритуал, але варто спробувати;
надягнути окуляри. Бажано щільні – призначені для занурення під воду;
скористатися захисною маскою з клапаном. Здавалося б, до чого тут маска, яка натягується на носа? Експерти пояснюють це тим, що слизова носа взаємодіє зі сльозовою очей. Тож якщо ніс постраждає менше, і очам буде комфортніше.