Тверде чи рідке: яке мило більше підходить саме вам

Мило – дуже витратний матеріал, тому купляти його доводиться часто. Зазвичай нас цікавить тільки його запах та ціна. І зовсім не цікавить склад. Так само не задумуємось стосовно форми випуску – тверде мило чи рідке. Хоча між цими двома видами є  суттєва різниця.

Як і в кожного продукту, у різних форма мила є свої плюси та мінуси.

Тверде мило

Вважається безпечнішим, оскільки на 78% складається з тваринних жирів та інших природних компонентів. Воно краще очищую та зволожує шкіру.

Але до його складу входять і синтетичні інгредієнти, зокрема ароматизатори та консерванти. Вони руйнують  гідроліпідну мантію шкіри і після миття викликають почуття стягнутості та сухості шкіри.

Ще один мінус твердого мила – на його поверхні можуть залишатися бактерії. Вони передаються буквально з рук в руки.

Рідке мило

Така форма мила набагато вигідніша – витрати менші. Воно практичніше у використанні – не розмокає, коли лежить у мильниці. І, безумовно, гігієнічніше. Контакт з руками та аксесуарами туалетної кімнати скорочено до мінімуму, що особливо важливо в місцях громадського користування – бактерії не розповсюджуватимуть від однієї людини до іншої.

Якщо у складі рідкого мила  рослинні олії та тваринні жири, воно дуже схоже на тверде. Тільки для омилення використовуються калієва сіль, а не натрієві (як у шматковому). Таке мило досить ніжно «відноситься» до шкіри. Особливо  якщо в нього додають зволожувальні компоненти (гліцерин, екстракти трав).

Однак частіше основним компонентом рідкого мила є лаурет сульфат, який сушить шкіру й руйнує її гідроліпідну захисну мантію.

Якщо вам більше подобається рідке мило, уважно читайте його склад на упаковці. Якісний миючий засіб повинен містити від 75 грам (і більше) жирних кислот на 100 грам мила. Його pH має бути нейтральним (6,0-7,0), без синтетичних добавок, а ароматизатори – рослинного походження. Таке мило дбатиме про чистоту шкіри, дбайливо доглядатиме за нею і не створюватиме дискомфорту.