Корінь селери: кому він може нашкодити та чому

Цей низькокалорійний продукт переживає пік своєї популярності – селеру запікають, готують з неї крем-супи та слати. Проте підходить вона далеко не всім – для багатьох людей корисний коренеплід може стати тригером серйозного загострення хронічних хвороб.

Корінь селери містить клітковину, калій, вітамін K, вітамін C та інші антиоксидантні сполуки у великій кількості. Він підтримує травлення, допомагає роботі серця й судин та сприяє нормальному водно-сольовому балансу. Завдяки невисокій калорійності добре підходить для легкого раціону й контролю ваги. Але велика концентрація активних речовин робить корінь селери продуктом із суворими медичними обмеженнями.

Головні протипоказання

● Вагітність та грудне вигодовування. Це найсуворіша заборона. Корінь селери містить високу концентрацію апіолу – речовини, яка стимулює приплив крові до органів малого тазу і може викликати скорочення матки, що загрожує викиднем або передчасними пологами. Під час лактації селера може змінити смак молока на гіркуватий, через що немовля відмовиться від грудей. Також може спровокувати кольки й алергію в малюка.

● Варикоз і тромбофлебіт. Селера містить сполуки, які розширюють судини та посилюють кровообіг, і велику кількість вітаміну К, який впливає на згортання крові. При вираженому варикозному розширенні вен та тромбофлебіті це може перевантажити судинну систему й погіршити стан пацієнта.

● Камені в нирках та сечокам'яна хвороба. Селера – потужний сечогінний засіб. Якщо у нирках або сечовому міхурі є великі камінці, корінь селери (особливо у вигляді свіжого соку або пюре) може спровокувати їхній раптовий рух. Це призводить до перекриття сечоводу та неймовірного болю.

● Виразка шлунку та гастрит. Корінь селери містить багато ефірних олій та грубої клітковини, які сильно подразнюють слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Крім того, він стимулює активне виділення шлункового соку. За наявності виразки або гастриту з підвищеною кислотністю це викликає печію, біль та може спровокувати загострення.

● Загострення панкреатиту та холециститу. Через здатність активувати роботу ферментів підшлункової залози та викликати жовчогінний ефект, корінь селери повністю виключають із раціону під час будь-яких гострих запальних процесів у підшлунковій залозі та жовчному міхурі.

● Високий ризик алергії. Селера входить до переліку сильних харчових алергенів. Оскільки її антигени не завжди руйнуються навіть під час варіння чи запікання, людям зі схильністю до полінозу (алергії на пилок рослин) слід вживати цей коренеплід із надзвичайною обережністю.

Помірність – передусім

Навіть за відсутності прямих медичних заборон не варто перетворювати селеру на основу щоденного раціону. Надмірне захоплення цим коренеплодом здатне викликати розлад шлунку, сильне здуття або слабкість через стрімке зниження артеріального тиску.

Для здорової дорослої людини максимальна порція – приблизно 100–150 г на день. Іноді можна з’їдати й до 200 г, якщо селера добре переноситься і не витісняє інші овочі з раціону.