5 спецій, які підтримують підшлункову не гірше за ліки
Підшлункова залоза щодня бере участь у перетравленні їжі та регуляції рівня глюкози в крові. Коли травна система починає працювати неідеально, певні спеції можуть стати корисним доповненням до раціону.
Прянощі цінують не лише за аромат. Багато з них містять ефірні олії, поліфеноли та інші біологічно активні сполуки, які можуть впливати на травлення, моторику кишечника та запальні процеси.
Ось п’ять спецій, на які варто звернути увагу.
Кориця
Корисна для підшлункової залози передусім завдяки своїй здатності імітувати дію інсуліну та знижувати рівень цукру в крові. Активні речовини в її складі (зокрема поліфеноли) підвищують чутливість клітин до інсуліну, завдяки чому підшлунковій залозі не доводиться працювати на виснаження та виробляти цей гормон у надмірній кількості. Крім того, кориця має виражені протизапальні властивості, захищаючи тканини органу від пошкоджень та покращуючи загальний обмін речовин.
Найпростіше додавати невелику кількість кориці до каші, йогурту чи запечених фруктів.
Для регулярного використання частіше радять цейлонську корицю. Вона містить значно менше кумарину, ніж касія, надлишок якого небажаний для печінки.
Куркума
Головна активна речовина куркуми – куркумін. Його вивчають передусім завдяки антиоксидантним і протизапальним властивостям. Він допомагає зменшити хронічне запалення у тканинах залози (що є профілактикою панкреатиту), захищає її клітини від руйнування вільними радикалами, а також покращує чутливість до інсуліну, знижуючи навантаження на орган та полегшуючи процеси травлення.
Куркуму можна додавати до овочевих супів, тушкованих страв, рису чи теплих напоїв. Невелика кількість чорного перцю може підвищувати засвоєння куркуміну завдяки піперину.
Однак із куркумою варто бути обережними людям із жовчнокам’яною хворобою та іншими проблемами жовчовивідних шляхів.
Імбир
Свіжий корінь імбиру містить гінгероли та шогаоли. Ці речовини здатні впливати на моторику шлунково-кишкового тракту, тому імбир часто використовують при відчутті важкості, нудоті та повільному травленні.
Найпростіший варіант – натерти невеликий шматочок кореня, залити гарячою водою і залишити на кілька хвилин.
Водночас надто концентрований імбирний напій може подразнювати слизову шлунку, особливо при гастриті чи печії, тому вживати слід невеликими порціями і прислухатися до свого організму.
Насіння фенхелю
Фенхель добре відомий як пряність, яку традиційно використовують при здутті живота.
Його ефірні олії, зокрема анетол, можуть допомагати розслабленню гладкої мускулатури кишечника і зменшувати відчуття розпирання після їжі.
Насіння можна злегка розім’яти й заварити: приблизно 1 ч. л. на склянку гарячої води. Напій краще настоювати під кришкою.
Зелений кардамон
Кардамон містить ароматичні ефірні олії та терпени. Його традиційно використовують для полегшення травлення, особливо після важкої їжі.
Найбільш насичений аромат дають цілі коробочки: їх краще розкривати безпосередньо перед використанням, а насіння злегка розтовкти.
Кардамон добре підходить до каш, чаю, кави, випічки та деяких овочевих страв.
Коли спеції не вирішують проблему
Якщо підшлункова залоза виробляє недостатньо травних ферментів, спеції не можуть компенсувати цей дефіцит.
Постійна важкість після їжі, жирний або незвичний кал, біль у верхній частині живота, нудота, незрозуміла втрата ваги чи регулярна потреба у ферментних препаратах – привід звернутися до лікаря, а не експериментувати зі спеціями.
Особливо це стосується гострого панкреатиту. Під час загострення гострі та пряні продукти можуть бути небажаними, а схема харчування і лікування має визначатися лікарем
Так само обережність потрібна при жовчнокам’яній хворобі: деякі прянощі можуть впливати на відтік жовчі.
Вас це може зацікавити: 3 спеції, які миттєво знижують артеріальний тиск і чистять артерії
4 види спецій, які підвищують шанси уникнути хвороби Альцгеймера
Читайте також
-
-
-
-
-
-
