Які психічні захворювання передаються у спадок
Ми успадковуєм від батьків колір очей, форму носа, характер чи любов до кави. Але що, як разом із цим нам дістається тривожність або схильність до депресії?
Генетика психічних розладів – це не фатум. Вчені дедалі частіше використовують метафору: «Генетика заряджає пістолет, а середовище натискає на гачок». Ви можете мати «повну обойму» генів ризику, але ніколи не почути «пострілу», якщо умови життя будуть сприятливими.
Ось основні групи захворювань, де роль спадковості доведена наукою.
Розлади з найвищим генетичним ризиком
Біполярний афективний розлад (БАР). Має один із найвищих показників спадковості. Якщо обоє батьків мають цей розлад, ризик для дитини становить близько 40–50%.
Шизофренія. Хоча у загальній популяції ризик становить лише 1%, для дітей, чий один з батьків хворіє, він зростає до 10–13%, а якщо хворі обоє – до 40%.
Розлади аутистичного спектра (РАС). Сучасні дослідження вказують на те, що генетичний фактор тут є визначальним, хоча конкретних «генів аутизму» може бути сотні.
РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності). Має дуже високий ступінь спадковості (близько 75%). Часто батьки дізнаються про власний РДУГ лише після того, як протестують дитину.
Поширені розлади зі змішаним впливом
З цими розладами все складніше. Генетичний фактор тут становить близько 30–40%. Решта – це так звана «спадковість поведінки».
Клінічна депресія. Генетика відповідає приблизно за 35–40% ризику. Решта – це вплив середовища, стресів та способу життя.
Тривожні розлади. Схильність до панічних атак або генералізованої тривоги часто «йде сім'ями». Якщо дитина змалечку бачить, як мама тривожиться через дрібниці, вона просто вчиться реагувати на світ саме так. Це не в крові – це в копіюванні сценаріїв.
Чому хвороба не завжди проявляється
Наявність родича з діагнозом не означає, що ви захворієте, але це привід бути уважнішим до своєї ментальної гігієни. Психічний розлад може не розвинутися, якщо:
● людина живе у сприятливому емоційному кліматі;
● відсутні сильні психотравми та хронічний стрес;
● не зловживає психоактивними речовинами (алкоголь, наркотики), які часто стають тригером для шизофренії чи БАР.
Стрес, дефіцит сну та токсичні стосунки сприяють розблокуванню «сплячих» генів хвороби.
Вас це може зацікавити: 5 видів раку, які найчастіше передаються у спадок
Читайте також
-
-
-
-
-
-
