Як визначити ступінь зносу шин

Зношені шини значно знижують безпеку експлуатації транспортного засобу. За зменшення глибини протектора нижче критичних значень погіршується зчеплення з дорожнім покриттям, що призводить до збільшення гальмівного шляху на 40% на мокрому асфальті. Критичне зниження також зумовлює втрату водовідвідних властивостей шини, спричиняючи ефект аквапланування під час руху від 60 км/год мокрою дорогою — повну або часткову втрату керованості автомобіля. Нерівномірне зношування спричиняє вібрацію, знижуючи точність керування і прискорюючи знос деталей підвіски. Зношена гума швидше втрачає тиск, підвищуючи витрату пального на 5–7% за зниження тиску на 0,5 бара. Прорив шини на високій швидкості майже завжди означає втрату контролю над машиною, що створює критичну небезпеку для всіх учасників дорожнього руху.

Причини зносу шин

Тиск у шинах безпосередньо пов'язаний з розподілом навантаження по площі контакту: за зниженого значення центр протектора підводиться, а краї приймають надлишкове навантаження, за надлишкового тиску центральна частина зношується прискореними темпами. Геометрія підвіски критично впливає на рівномірність зносу — відхилення в кутах розвалу призводять до стирання внутрішньої або зовнішньої частини протектора, а порушення сходження формує характерний пилкоподібний малюнок зносу. До основних технічних чинників прискореного стирання належать:

1. знос елементів підвіски;

2. дисбаланс коліс;

3. несправності гальмівної системи;

4. деформація дисків;

5. порушення в рульовому механізмі.

Значний вплив має манера керування автомобілем — інтенсивні розгони стирають центр протектора, часті різкі гальмування утворюють плоскі ділянки, а динамічне проходження поворотів зношує зовнішні краї шин. Додатковими факторами виступають перевищення допустимого навантаження, що спричиняє перегрів і деформацію компонентів, тривалий рух на високих швидкостях і експлуатація на дорогах з пошкодженим покриттям.

Як визначити ступінь зносу шин

Технічна діагностика вимагає застосування спеціальних інструментів і методів оцінки. Пріоритетним параметром виступає залишкова глибина протектора, вимірювання якої можна виконати самостійно або звернувшись в шиномонтаж: https://oiler.pro/ua-ru/sto/shinomontazh/ для професійної діагностики за допомогою прецизійних глибиномірів. За самостійного оцінювання стану компонентів слід звернути увагу на такі ознаки:

1. рівномірність стирання протектора;

2. характер зносу боковин;

3. наявність деформацій і опуклостей;

4. тріщини в гумі;

5. видимість індикаторів зносу TWI.

Додатковим методом швидкої перевірки слугує тест із монетою — вставлена ребром у канавку протектора монета номіналом 1 гривня не повинна занурюватися до цифри номіналу. Критичними ознаками зносу вважаються видимі нитки корду, тріщини глибиною понад 1 мм, порізи глибиною до корду, здуття на боковинах і надмірне затвердіння гуми. Технічний стан шин вимагає регулярного контролю незалежно від пробігу, оскільки навіть за достатньої глибини протектора компоненти підлягають обов'язковій заміні через 5–6 років з дати виготовлення.