Дактилоскопія – ідентифікація людини за відбитками пальців – один із основних способів пошуку злочинців у криміналістиці. Але, схоже, відтепер йому довірятимуть менше.
Немає у світі двох однакових відбитків пальців – ця проста істина відома навіть тим, хто не надто часто дивиться детективні серіали. Проте команда вчених з Колумбійського університету під керівництвом професора Гейба Гуо вирішила довести протилежне. І залучила до роботи модель штучного інтелекту, яка називається глибокою контрастною мережею (її використовують для таких складних і «тонких» завдань, як, скажімо, розпізнавання обличчя).
Вчені надали нейромережі доступ до бази даних американського уряду, в якій зібрано майже 60 000 зразків відбитків. Щоб штучний інтелект відпрацював навички дактилоскопії, спочатку йому давали невелику кількість зразків для порівняння. Причому це були як відбитки пальців різних людей, так і відбитки різних пальців однієї людини. А потім завантажили по повній програмі.
У ході дослідження штучний інтелект виявив, що відбитки з різних пальців однієї особи дуже схожі. Він визначав їх з точністю 77%. Це дало право дослідникам поставити під сумнів твердження, буцімто кожен відбиток є унікальним.
Окрім того, вони виявили, що нейромережа використовує незвичний для дактилоскопії маркер аналізу відбитків пальців. Тоді як традиційна криміналістика концентрує увагу на виділенні та зіставлення закінчень та розгалужень у папілярному візерунку, штучний інтелект вивчає петлі, арки, завитки ліній, їхню довжину та кути між ними.
Роботу Гейба Гуо та його команди фахівці з криміналістики і науковці спочатку не сприйняли всерйоз. Через це були проблеми з розміщенням у ЗМІ статті, яка описувала результати експерименту: двічі її відхиляли. Однак для дослідників це ставало додатковим стимулом далі працювати над проектом – ще з більшим ентузіазмом, щоб знайти нові переконливі факти.
Проте навіть після того, як статтю будо надруковано, фахівці з кримінології вважають, що її значення «дещо перебільшене».
Гейб Гуо так не вважає, оскільки до нього ніхто так ретельно не досліджував відбитки різних пальців однієї і тієї ж людини.
«Ми перші, хто вказав, що подібність обумовлена орієнтацією виступів в центрі відбитка пальця. І перші, хто спробував зіставити відбитки різних пальців однієї і тієї ж людини – принаймні, за допомогою автоматизованої системи», - каже він.