Психологічний стан вашого домашнього улюбленця має таке саме важливе значення, як й і його фізичне здоров’я. Саме тому дуже важливо вчасно розпізнати у кішки ознаки стресу і допомогти їй.
Більшість котів здаються спокійними й байдужими до всього. Насправді ж будь-яка спроба вивести їх із зони комфорту вводить їх у стрес. Виявити його можна за цими ознаками, пише Рarade.
Розширені зіниці. Вони дозволяють більшій кількості світла проникати в око, покращуючи зір кішки. А значить, теоретично тварина швидше помітить загрозу та знайде шляхи втечі.
Надто рухливі вуха. Це свідчить про те, що кішка чимось стурбована і перебуває в стані підвищеної пильності. Рухаючи вухами, вона орієнтується в широкому діапазоні звуків.
Притиснуті до голови вуха. У такий спосіб тварина повідомляє, що почувається некомфортно і хоче, щоб її не чіпали. Проте вона готова захищатися. Але оскільки котячі вуха легко рвуться, притискає їх, щоб уникнути укусів та подряпин.
Зниження апетиту. Стрес викликає зміни в травній системі, що призводять до нудоти, накопичення кислоти, можливого дискомфорту в шлунку і навіть блювоти.
Уникання контактів. Якщо ваш грайливий кіт втікає або ховається, він, швидше за все, намагається знайти місце, де почуватиметься безпечніше.
Дивна поведінка. Постійне облизування, позіхання, чухання теж може бути ознакою стресу.
Завмирання. Стикаються зі стресовою ситуацією, кішка іноді завмирає – ні на що не реагує. Зоопсихологи називають це пасивною стратегією подолання небезпеки – так тварина намагається виглядати менш помітною.
Агресія. Якщо кішка зненацька починає шипіти, дряпатися або кусатися, вона явно почувається не в своїй тарілці.
Нявчання. Воно голосніше, ніж зазвичай, і вимогливіше.
Ходить в туалет повз лоток. Так коти можуть робити, коли лоток брудний, коли в них проблеми з сечовипусканням або ж коли переживають стрес.
Як допомогти кішці в стані стресу
Стрес не йде на користь ні людям, ні тваринам. Тому ваше завдання – допомогти кішці з ним впоратися. У цьому можуть посприяти:
● позитивні емоції. Не сваріть кішку за її неадекватну поведінку. Проявіть терпіння і ніжність – настільки, наскільки вона вам це дозволить;
● іграшки. Те, що можна дряпати, на що можна полювати, де можна лазити чи ховатися. Коли кішка має можливість проявити свою природну поведінку, вона розслабляється;
● заспокійливі засоби. Їх повинен порадити ветеринар;
● безпечне середовище. У кішки має бути особистий простір, де вона може сховатися і почуватися захищеною. Навіть якщо це місце у шафі серед постільної білизни – звільніть його і дозвольте там хазяйнувати домашньому улюбленцю.
Вас це може зацікавити: Експерти назвали 8 порід котів, які найменше линяють
Чому кіт дивно себе поводить: зоопсихолог розшифровує 10 найпоширеніших котячих звичок