Прихована загроза чи природний захист: чи потрібно видаляти лишайники на плодових деревах

Поява лишайників – сіро-зелених наростів на корі яблунь чи груш – насторожує садівників. Давайте розберемося, чи потрібно їх видаляти.

З настанням осені, коли дерева скидають листя, на стовбурах та гілках стають чітко помітними різнокольорові кірки або моховиті наростки. Це лишайники – унікальні організми, які складаються із симбіозу гриба та водорості. Стосовно них серед дачників точаться постійні суперечки: одні вважають їх ознакою екологічно чистого повітря і радять не чіпати, інші – негайно беруться за шкребки. Що ж насправді робити з лишайниками у саду?

Міф про паразитизм

Головне, що варто розуміти: лишайники не мають коренів і не живляться соками дерева. Вони використовують кору виключно як фізичну опору, щоб утриматися і бути ближче до сонячного світла. Усю вологу та поживні речовини вони поглинають з повітря, дощу та пилу.

Сам по собі лишайник навіть приносить певну користь. Він виділяє особливі лишайникові кислоти, які діють як природний антисептик, захищаючи кору від зараження справжніми деревними грибами-паразитами (наприклад, трутовиками) та чорним раком.

Чому лишайники все ж необхідно прибирати

Попри те, що лишайники не паразитують на дереві, досвідчені агрономи рекомендують їх зачищати. На це є кілька вагомих причин.

Притулок для шкідників. Щільна, пориста і волога текстура лишайника – це ідеальне місце для зимівлі комах-шкідників, їхніх личинок, а також спор хвороботворних грибів. Під цим зеленим «кожухом» успішно перечікують морози попелиці, кліщі та плодожерки, які навесні почнуть нищити ваш врожай.

Порушення дихання кори. Коли лишайник повністю розростається і покриває стовбур суцільним килимом, він закриває спеціальні пори в корі, через які дерево дихає. Це призводить до кисневого голодування тканин і сповільнює розвиток рослини.

Затримка вологи. У дощову погоду та під час відлиг лишайники працюють як губка. Вони довго утримують вологу на корі, що за умов низьких температур призводить до підмерзання гілок, появи тріщин (морозобоїн) та загнивання кори.

Особливо небезпечні лишайники для молодих дерев: через слабкий імунітет саджанці, вкриті наростами, значно гірше ростуть і можуть навіть загинути. На старих деревах поява великої кількості лишайників зазвичай свідчить про те, що дерево припинило активно рости, його крона занадто загущена, а сама рослина потребує омолоджуючої обрізки.

Як правильно провести очищення

Зачищати дерева від лишайників найкраще пізньої осені (після листопаду) або ранньою весною (до розпускання бруньок), коли на вулиці висока вологість – у цей час нарости стають м'якими і легше відділяються.

Перший крок – обробка залізним купоросом. Перед механічним очищенням окропіть стовбури 3-5% розчином залізного купоросу (300-500 грамів на 10 літрів води). Вже за тиждень лишайники загинуть і почнуть самі відпадати від кори.

Те, що залишиться, потрібно зчистити. Категорично заборонено використовувати металеві щітки чи ножі – вони глибоко ранять живу кору, відкриваючи шлях для інфекцій. Візьміть дерев'яні лопатки, тупі пластикові шкребки або цупку мішковину.

Лишайники потрібно правильно утилізувати. Тому перед початком очищення розстеліть під деревом плівку чи брезент. Усі зчищені нарости слід зібрати та спалити або винести за межі саду, щоб знищити шкідників, які там сховалися.

Після очищення обов'язково покрийте стовбур та скелетні гілки садовою побілкою з додаванням мідного купоросу. Це продезінфікує мікротріщини і захистить дерево від повторного заселення лишайниками.

Вас це може зацікавити: Осіння побілка дерев: крейда, вапно чи садова фарба – що краще обрати

5 місць у саду, де шкідники переживають зиму: як з ними боротися восени

Мідний чи залізний купорос: чим вони відрізняються і коли застосовувати в саду та на городі