
Плануючи завести породистого кота, важливо заздалегідь знати про «слабкі місця» обраної породи, щоб забезпечити тварині правильний догляд і бути готовими до візитів у ветеринарну клініку.
Купуючи породисте кошеня, ми часто уявляємо ідеального домашнього улюбленця з виставки. Проте мало хто здогадується, що за екзотичну зовнішність тваринам доводиться розплачуватися власним здоров'ям. Багато популярних порід – результат штучної мутації, яку селекціонери закріплювали поколіннями. Як наслідок, разом із впізнаваним екстер'єром коти успадкували цілий букет специфічних генетичних та анатомічних проблем.
Перська кішка та екзотична короткошерста

Ці дві споріднені породи мають спільну головну проблему – брахіцефальну будову черепа. Сильно вкорочена і сплюснута морда виглядає мило, але деформує дихальні шляхи та очні канали.
Завужені ніздрі та задовге м'яке піднебіння заважають котам нормально дихати. Вони часто соплять, хропуть, швидко втомлюються і катастрофічно погано переносять літню спеку.
Через деформацію слізних каналів очі персів та екзотів постійно «плачуть», що без щоденного очищення призводить до запалень шкіри навколо носа та кон'юнктивіту.
Обидві породи мають високу спадкову схильність до полікістозу нирок, який із віком призводить до ниркової недостатності.
Шотландська висловуха (скотіш-фолд)

Зворушливі підігнуті вушка шотландців – результат генної мутації, яка порушує розвиток хрящової тканини. Жахлива правда полягає в тому, що цей ген руйнує хрящі по всьому тілу тварини, а не лише на вухах.
Саме тому для скотіш-фолдів характерна остеохондродисплазія – невиліковна хвороба, на яку тією чи іншою мірою страждають усі висловухі коти. З віком їхні суглоби деформуються, хребці зростаються, а хрящі тоншають. Кішка починає відчувати постійний хронічний біль, стає малорухливою, кульгає або взагалі втрачає здатність застрибувати на диван.
Сфінкс

Лисі коти здаються ідеальними для алергіків, але відсутність шерсті робить їх повністю беззахисними перед навколишнім середовищем.
Залози сфінксів виділяють захисне шкірне сало (шкірний секрет), яке у звичайних котів розподіляється по шерсті. У сфінксів воно накопичується на тілі, стаючи липким і коричневим. Без регулярного купання та протирання у них миттєво розвиваються важкі дерматити, акне та грибкові інфекції.
Крім того сфінкси – лідери серед котів за частотою виявлення гіпертрофічної кардіоміопатії – смертельно небезпечного потовщення стінок серцевого м'яза.
Манчкін

Манчкінів називають котами-таксами через їхні екстремально короткі кінцівки. Ця особливість – наслідок ахондроплазії, генетичного збою у рості кісток.
Через неприродні пропорції тіла навантаження на хребет розподіляється неправильно. Манчкіни схильні до лордозу (сильного вигину хребта в грудному відділі), що тисне на серце й легені. А також до гриж міжхребцевих дисків, які можуть паралізувати лапи.
Мейн-кун

Найбільші домашні коти вражають своєю могутністю, але великі розміри створюють колосальне навантаження на опорно-руховий апарат та внутрішні органи.
Через велику вагу мейн-куни часто страждають на дисплазію кульшових суглобів, що призводить до раннього артриту. Проте головний ворог породи – та сама гіпертрофічна кардіоміопатія, яка може викликати раптову зупинку серця навіть у молодому віці.
Купуючи кота з цього списку, важливо обирати сертифіковані розплідники, де заводчики роблять батькам кошенят обов'язкові генетичні тести. Це значно знижує ризик отримати тварину з важкою спадковістю.
Вас це може зацікавити: Які породи кішок найкраще ладнають із собаками
Стресують, хворіють і псують речі: які породи собак найважче переживають відсутність господарів
Розумні, але непередбачувані: 6 порід собак, які можуть накинутися навіть на господаря




