
Собаки давно стали повноправними членами родин у всьому світі. Але це не означає, що їх не потрібно остерігатися. Деякі породи люблять кусатися. І часто це зовсім не ті, від яких очікують агресії.
Американський спеціаліст із поведінки собак Кейсі Рей, який багато років працює з проблемними тваринами, пояснює : у більшості випадків причина криється не в «поганому характері», а в поєднанні генетики, умов утримання, здоров’я та помилок у вихованні.
Ось п’ять порід, які найчастіше потрапляють до списків «кусючок».
Німецька вівчарка

Одна з найпопулярніших порід у світі відома своєю відданістю та захисними інстинктами. Вівчарки розумні, сильні й упевнені в собі, але масова популярність зіграла з ними злий жарт. Через неконтрольоване розведення протягом десятиліть у деяких ліній погіршилися здоров’я та стабільність психіки. У поєднанні з неправильним вихованням це призводить до того, що порода регулярно фігурує у зведеннях про укуси.
Джек-рассел-тер’єр

Маленький розмір тварини часто вводить в оману. Джек-рассел – це вибух енергії, мисливського азарту та впертості. Без щоденних навантажень, чітких правил і занять собака швидко накопичує напруження. У такому стані спроби вхопити за ногу чи руку стають способом «випустити пару». Для цієї породи потрібні активні власники та структуроване життя.
Кокер-спанієль

Для багатьох це справжній сюрприз. Кокерів часто сприймають як ніжних і безконфліктних собак – і саме це іноді грає проти них. Порода схильна до хронічних вушних проблем, які можуть довго залишатися непоміченими. Біль і дискомфорт, особливо коли собаку тягнуть за вуха або торкаються діти, часто стають причиною захисної реакції. Це може бути не агресія, а реакція на біль.
Бордер-коллі

Один із найрозумніших собак у світі водночас є одним із найвимогливіших. Бордер-коллі створені для роботи – пасти, бігати, приймати рішення. Коли таку собаку тримають у звичайному домі без фізичного та розумового навантаження, вона починає реалізовувати інстинкти інакше: хапати за ноги, реагувати на хаотичні рухи, зокрема дітей. Саме це й потрапляє до статистики укусів.
Чихуахуа

Найменша порода у списку – і водночас рекордсмен за кількістю укусів у перерахунку на чисельність. Чихуахуа часто надмірно оберігають, носять на руках і не навчають базовим правилам поведінки. У результаті собака живе в постійному стресі, реагує на страх і захищається так, як уміє. Коли ж таку породу виховують як повноцінного собаку – з тренуваннями й соціалізацією – вона демонструє зовсім іншу сторону характеру.
Насправді жодна порода не «винна» сама по собі у своїй поведінці, наголошує Кейсі Рей. Укуси – це майже завжди наслідок болю, страху, перевантаження або помилок людини. Розуміння потреб конкретної породи, увага до здоров’я й правильне виховання значно важливіші за розмір чи репутацію собаки.
Вас це може зацікавити: Три помилки власників собак, які можуть скоротити життя улюбленця: поради ветеринара
Найкращі породи собак для невеликої квартири: компактні, невибагливі і сусідам не заважают




