FAUSTO PAPETTI НА «АЛЕЇ ЗІРОК» РЕТРО FM

Сьогодні на Алеї Зірок Ретро FM зустрічаємо виконавця, якого навіть критики називають «найбільш романтичним виконавцем Італії». Його шанувальники переконують, що він, як ніхто інший, вмів надати кожному твору особливого звучання і при цьому жоден оригінал не «постраждав» від його виконання, більше того, часто, саме воно і спонукало до знайомства з чимось досі невідомим. Критики ж зазначають, що саме його аранжування та виконання  - «ідеальні: прості і не перенавантажені; акценти чіткі і завжди підкреслюють особливість звучання не лише його музичного інструменту, але й музичного твору - загалом». Він без перебільшення - геніальний саксофоніст, який зумів знайти свій стиль створення і виконання вже відомих композицій. Він сам у своїй роботі найважливішим вважав - вміння не зіпсувати те, що хтось створив ще до нас. Адже вважати себе талановитим і бути таким насправді - різні речі. Він своїм талантом ніколи не хизувався, а просто - займався улюбленою справою, яка, в свою чергу, принесла масу приємних моментів тим, хто його талант, не просто бачив, але й визнавав. Fausto Papetti. Він завжди мріяв стати музикантом. Інакше для чого ще юному хлопчику щоранку прокидатись о п’ятій ранку, аби подолати пішки дев’ять кілометрів до найближчої музичної школи. Змусити таке робити здатне тільки непереборне бажання і непохитна віра в те, що колись воно обов’язково здійсниться. Тоді, в дитинстві він мріяв стати піаністом. Між іншим, вдома, у нього був старенький кларнет, на якому часто заради відпочинку після важкого дня, грав батько нашого героя. Одного разу йому самому захотілось спробувати освоїти цей музичний інструмент. Хлопець просто взяв його і з подивом виявив, що грати на кларнеті - простіше простого! «Ноти, чарівні звуки - наче самі народжувались, я просто нічого не робив», - згадував  пізніше сам музикант. Кажуть, що сусіди сім’ї через роки згадували випадок, коли вулицями міста проходила щорічна релігійна процесія і навіть читання молитви не змогло зупинити зачарованих грою юного кларнетиста, перехожих. За деякий час у талановитого юнака з’явився саксофон і саме з ним майбутньому кумиру належало завоювати серця мільйонів шанувальників у всьому світі. Однак до цього моменту, йому іще належало пережити війну, під час якої, музика, до речі, врятувала йому життя. Одного разу, коли підрозділ, в якому служив Fausto Papetti, мав змінити місце дислокації, полковник-меломан перевів нашого героя до іншого - того, який мав вирушити трохи згодом, аби ще якийсь час мати змогу насолоджуватись неперевершеного грою солдата. Нажаль, судно, на якому відплили товариші Fausto Papetti, тоді затонуло з усіма, хто були на борту. Сам же музикант саме тоді і вирішив все своє наступне життя пов’язати саме з її величністю Музикою…